Історія бібліотеки

                                          ІСТОРИЧНА   ДОВІДКА

                ПРО   БІБЛІОТЕКУ  с.ПУШКОВЕ.

         По  обидві сторони  автодороги Миколаїв-Первомайськ-Голованівськ  розташоване невелике  мальовниче  село  Пушкове.

         В  1949-1950  роках, збираючи  по  камінчику,  комсомольці  села  заклали  фундамент  під  будівництво  сільського  клубу  та  бібліотеки. В  1951  році  будівництво  було  завершено  і  почали  працювати,  як  сільський  клуб  так  і  бібліотека.

         Першим  завідуючим  сільською  бібліотекою  був  Мочайкін  Геннадій Микитович  1920  року  народження,  житель  села  Одая  Голованівського  району  Кіровоградської  області.

        Потім  у  1954  році,  закінчивши  десятирічку  і  отримавши  направлення  у  село  Пушкове, до  бібліотеки  прийшла  молода,  енергійна, дуже  красива  дівчина  Скоробрух  Людмила  Онуфріївна. Приїхавши  у  Пушкове  із  села  Свірнево  дівчина  залишилася  тут  працювати,  вийшла  заміж  і   народила  двоє  гарненьких  дівчат,  які  завдяки  своїм  старанням  і  любові  до  книжок  отримали  гарну  освіту,  та  досягли  в  житті  певних  успіхів.  Людмилу  Онуфріївну,  як  росповідають  односельці, дуже  любили  діти. Після  школи  вони  цілими  зграйками  бігли  до  бібліотеки. Серед  цих  дітей  і  відомий  на  Голованівщині  хірург  Поліщук  Андрій  Андрійович,  уродженець  села  Пушкове. Своїм  читачам  вона  запам»яталася  як дуже  добра,  ввічлива  і  дуже  порядна  людина, якою  є  і  дотепер.

         А  от  у  1966  році  прийняла  бібліотеку  Світлана  Семенівна  Коваль. Отримавши  освіту  у  Київському  державному  інституті,  дівчина  вправно  застосовувала  в  роботі  отримані  знання. На   той  час  культура  і  освіта  населення  держави  стояли  на  першому  місці,  тому  популяризація  наукової  літератури  була  головним  завданням  бібліотекаря. Як  розповідає  Світлана  Семенівна, працювати  тоді  було  дуже  важко. Колгоспники,  будь  то  тракторист  чи  доярка,  майже  сутками  працювали. А  окрім  роботи,  звичайно  ж,  були  ще  і  дім,  город,  хазяйство. Вільного  часу  в  людей  майже  не  залишалося. Але  Світлана   Семенівна  вміла  зацікавити  людину;  розповідаючи  про  книгу ,  виділити  в  ній  головне;  провести  цікавий  захід. Не  дивно,  що  у  такої  матусі  виросли  діти, які  люблять  і  поважають  книгу. Син  Світлани  Семенівни – теперішній  голова  сільської  ради  Коваль  Олександр  Станіславович, попри  свою  зайнятість, знаходить  час  для  книги. Маючи  вдома  власну  бібліотеку  із  зібраннями  томів творів  вітчизняних  і  зарубіжних  класиків, він  частенько  відвідує  сільську  бібліотеку. Іноді заходить  до  бібліотеки   і  сама  Світлана  Семенівна.

           У  1984  році  приступила  до  роботи  Лиса  Людмила  Миколаївна. Молода,  привітна  жінка  завжди  знаходила  спільну  мову  як  із дітьми  так  і  з  дорослими  читачами. Добре  знала  вподобання  своїх  читачів  і  завжди  вишукувала  для  них  щось  новеньке  і  цікаве. Людмила  Миколаївна,  працюючи  у  Пушкові, жила  у  сусідньому  селі,  тому  коли  у  Липовенькому  звільнилося  місце  бібліотекаря,  вона  гідно  продовжила  свою  справу  у  рідному  селі.

           На  її  місце  ,  щойно  закінчивши  десятирічку , прийшла  Тимошевська  Ірина  Анатоліївна. «Тимчасово»,- думала  вона.  Але  з  часом  робота  їй  дуже  сподобалась. І  успішно  закінчивши  заочно  Олександрійське  училище  культури,  здобувши  потрібні  знання,  продовжила  справу  бібліотекаря. За  час  роботи  їй,  як  і  усім  іншим  бібліотекарям, приходиться  долати  багато  труднощів, пов»язаних  із  змінами  в  сучасниму  житті  нашої  держави. Це  і  недостатнє  забезпечення  бібліотек  сучасною  літературою,  яке  за  останні  роки  все ж – таки  поступово  стає  кращім. І  втрата  читачами  інтересу  до  книги, в  чому  не  аби – яку  роль  відіграє  стрімкий  розвиток  телебачення  і  Інтернету. Але  і  в  цей  нелегкий  час  вона  намагається  зробити  все  від  неї  залежне,  щоб  зберегти  свого  читача. За  допомогою  масових  заходів,  книжкових  викладок, бесід  переконати  його,  що  книга – найкорисніший  і  найповніший  носій  інформації  у  будь – якій  галузі  знань.

              Першим  читачем  сільської  бібліотеки  була  Мостепанюк  Надія  Олександрівна  1931  року  народження  жителька  села  Пушкове. На  той  час вона  працювала  продавцем  у  буфеті. Зараз  Надія  Олександрівна  на  заслуженому  відпочинку   але  і  дотепер  відвідує  бібліотеку,  і  пишається  тим,  що  в  бібліотеці  є  великий  вибір  книг  різної  тематики,  особливо  твори  українських  письменників.

             Багато  книг  для  сільської  бібліотеки  було  придбано  тодішнім  колгоспом  «Комунар»  головою  якого  був  житель  села  Пушкове  Шпильовий  Василь  Харитонович.

             Також  не  можна  не  згадати  про  уродженця  нашого  села  Оляніцького  Олексія  Дорофійовича,  який  у  2002  році   передав  до  фонду  Пушківської  бібліотеки  177  єкземплярів  книг  художньої  тематики,  серед  яких  зібрання  томів  найвідоміших  класиків  світової  літератури. З  великою  вдячністю   згадуєш  про  таких  людей. Велика  їм  шана  і  повага!

           Ось  так  з  1951  року  і  по сьогодні  працює  Пушківська  сільська  бібліотека .